Комунальний заклад "Середня загальноосвітня школа №20 ім.О.І.Стовби" Кам'янської міської ради

 


Календар свят і подій.

Готуємося до ДПА

 

Порядок державної підсумкової атестації у загальних середніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році не зміниться. Державна підсумкова атестація відбудеться відповідно до Положення про ДПА, що затверджено наказом МОН у 2014 році.

 

З Наказом МОН № 1547 від 30.12.2014 Про затвердження Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти можна ознайомитися за посиланням: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0157-15

 

 

Державна підсумкова атестація з української мови
є обов’язковою і проводиться в письмовій формі (диктант) за завданнями, оголошеними Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України по радіо і телебаченню в день проведення атестації. Перевірці під час державної підсумкової атестації підлягають уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова, визначені для запам’ятовування; уміння ставити розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації.
           На проведення атестації відводиться 1 астрономічна година. Відлік часу ведеться від початку читання вчителем тексту. Використання учнями допоміжних джерел (словників, довідників, підручників тощо) не допускається.
      Текст диктанту визначатиметься за "Збірником диктантів для державної підсумкової атестації з української мови. 9 клас" (укл. Мацько Л. І., Христенок В. Ф., Сидоренко О. М., Мацько О. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013). У збірнику представлено тексти 100 диктантів, обсяг яких відповідає вимогам чинної програми з урахуванням того, що державна підсумкова атестація триває довше, ніж звичайна контрольна робота у формі диктанту.
Державна підсумкова атестація з математики
проводиться у формі інтегрованої письмової роботи з алгебри та геометрії за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики. 9 клас" (авт. Глобін О. І., Єргіна О. В., Сидоренко П. Б., Комаренко О. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
       Посібник містить 50 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант атестаційної роботи складається з чотирьох частин, що відрізняються за складністю та формою завдань.
           Учні загальноосвітніх класів виконують завдання першої (12 завдань), другої (4 завдання) та третьої (3 завдання) частин атестаційної роботи. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують завдання першої, другої, третьої та четвертої (2 завдання) частин атестаційної роботи.
        Кожний варіант атестаційної роботи включає завдання різних типів і рівнів складності, які охоплюють більшість розділів навчальної програми. Серед них: тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання відкритої форми з короткою відповіддю, завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю. Таке поєднання дає змогу учневі максимально продемонструвати свої знання.
      Варіанти завдань першої та другої частин атестаційної роботи добирають загальноосвітні навчальні заклади, третьої та четвертої частин — Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти та управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій за вказаним посібником.
       Кількість варіантів першої та другої частин атестаційної роботи добирається навчальними закладами у кількості не менше десяти варіантів для кожного класу. Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаменти та управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій визначають не менше чотирьох варіантів третьої та четвертої частин атестаційної роботи.
        Кожен учень у класі має виконувати один із варіантів першої та другої частини атестаційної роботи та один із варіантів третьої та четвертої (для класів з поглибленим вивченням математики) частини атестаційної роботи за вибором учителя.
      Державна підсумкова атестація з математики проводиться протягом 3 академічних годин для учнів загальноосвітніх класів. Учні класів з поглибленим вивченням математики виконують атестаційну роботу протягом 4 академічних годин.
      За результатами роботи учням виставляється одна оцінка - з математики. Оцінка виставляється у класному журналі на сторінці предмета "Алгебра" у колонку з написом "ДПА" після колонки з написом "Річна".
      Державна підсумкова атестація з математики у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою відбуватиметься за посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (російською мовою). 9 клас" (авт. Глобін О. І., Єргіна О. В., Сидоренко П. Б., Комаренко О. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
Державна підсумкова атестація з біології
проводиться в письмовій формі за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології. 9 клас" (авт. Костильов О. В., Андерсон О. А. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
       Посібник містить 30 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант включає 29 завдань для загальноосвітніх класів (перша, друга, третя та четверта частини) і 31 завдання для класів з поглибленим вивченням біології (завдання №30 і 31 – п’ята частина). Зміст завдань атестаційної роботи охоплює різні розділи навчальної програми з біології (рослинний світ, гриби, бактерії, тваринний світ, людина).
         Атестаційна робота складається з п’яти частин. Перша і друга частини містять завдання з вибором однієї правильної відповіді різного рівня складності. У першій частині 12 завдань (2 завдання з біології рослин, 2 – з біології тварин і 8 – з біології людини), у другій частині 10 завдань (2 завдання з біології рослин, 2 завдання з біології тварин, 6 завдань з біології людини). Третя частина включає три завдання з вибором однієї правильної відповіді та використанням графічних зображень (по 1 завданню з біології рослин, тварин і людини), одне завдання на встановлення відповідності і одне завдання на встановлення послідовності явищ, структур, подій. У четвертій частині включені два відкриті завдання з біології людини, які передбачають розгорнуту відповідь і спрямовані на перевірку уміння аналізувати, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, пояснювати, робити висновки, послідовно і логічно викладати матеріал. П’ята частина включає завдання для класів з поглибленим вивченням біології: одне завдання на встановлення відповідності і одне завдання з розгорнутою відповіддю.
        Учні загальноосвітніх класів виконують завдання першої, другої, третьої та четвертої частин атестаційної роботи. Учні класів з поглибленим вивченням біології виконують завдання першої, другої, третьої, четвертої та п’ятої частин атестаційної роботи. Під час виконання роботи учням не дозволяється користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо).
          Оформлення відповідей на завдання атестаційних робіт здійснюється учнем у бланку, зразок якого розміщено у збірнику. Відповіді на завдання з розгорнутою відповіддю (№№ 28, 29, 30) оформляються на аркушах із штампом навчального закладу. Критерії оцінювання кожного типу завдань, таблиці переводу набраних балів у 12-ти бальну систему оцінювання навчальних досягнень учнів наведено у пояснювальній записці до збірника.
           Учні загальноосвітніх навчальних класів виконують атестаційну роботу протягом 60 хвилин. Учні класів з поглибленим вивченням біології – протягом 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.
Державна підсумкова атестація з біології у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою проводитиметься за посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з біології для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (російською мовою). 9 клас" (авт. Костильов О. В., Андерсон О. А. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
Державна підсумкова атестація з географії
проводиться за результатами вивчення шкільного курсу "Географія України" (8–9 клас). Атестація передбачає визначення рівня навчальних досягнень дев’ятикласників щодо географічних закономірностей, розуміння взаємозв’язків між компонентами природних комплексів, взаємодії природи і господарської діяльності людини, життя людей, їх традицій, звичаїв, ведення господарства тощо. Державна підсумкова атестація з географії проводитиметься письмово за посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії. 9 клас" (авт. Гладковський Р. В., Довгань А. І., Паламарчук Л. Б., Совенко В. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
       До збірника входить 30 варіантів письмових робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
       Кожен варіант налічує 28 тестових завдань різних типів і рівнів складності, зокрема з вибором однієї правильної відповіді, на визначення відповідності та завдання, що містять сім варіантів відповідей, три з яких є правильними. Крім тестових завдань, кожен варіант містить одне завдання на контурній карті та 3 завдання відкритого типу, одне з яких (під номером 31) має підвищений рівень складності (позначене зірочкою) і призначене лише для класів з поглибленим вивченням географії. Відповідно учні цих класів не виконують завдання відкритого типу під номером 30.
        Під час виконання атестаційної роботи не дозволяється користуватися атласами та іншими джерелами картографічних знань.
      На виконання атестаційної роботи відводиться 90 хвилин. Час на вступну бесіду та інструктаж не враховується.
        Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника, а також контурні карти, що додаються до кожного варіанта у відповідності із завданням. Вчитель може скопіювати їх у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих проштампованих навчальним закладом аркушах, що додаються до заготовлених бланків відповідей.
        Користуватися підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час виконання письмової форми державної підсумкової атестації з географії не дозволяється.
     Державна підсумкова атестація з географії у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням російською мовою відбуватиметься за посібником «Збірник завдань для державної підсумкової атестації з географії для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською мовою (російською мовою). 9 клас» (авт. Гладковський Р. В., Довгань А. І., Паламарчук Л. Б., Совенко В. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
Державна підсумкова атестація з іноземної мови
      Матеріали для державної підсумкової атестації з іноземної мови у 9 класі загальноосвітніх навчальних закладів складені відповідно до чинної програми з іноземних мов.
Державна підсумкова атестація з іноземної мови проводиться за навчальними посібниками:
  • "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з англійської мови. 9 клас" (авт. Коваленко О. Я., Чепурна О. В., Ворон Г. Л., Шопулко М. Н. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013);
  • "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з німецької мови. 9 клас" (авт. Коваленко О. Я., Горбач Л. В., Трінька Г. Ю. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013);
  • "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з французької та іспанської мов. 9 клас" (авт. Коваленко О. Я., Клименко Ю. М., Файзуліна Л. М., Костилев А. І., Плієнко В. П. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
      Зміст і формат атестації враховує головну мету навчання іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах – формування в учнів комунікативної компетенції, базою для якої слугують комунікативні вміння, сформовані на основі мовних знань і навичок.
       Об’єктами контролю визначаються читання, письмо та говоріння як види мовленнєвої діяльності, а також лексичний і граматичний аспекти іншомовної комунікації (використання мови).
     Зміст тестових завдань будується на автентичних зразках мовлення, прийнятого у Великій Британії, Франції, Німеччині, Іспанії, та відповідає сферам і тематиці ситуативного спілкування, зазначеним у шкільній навчальній програмі.
       Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в читанні орієнтується на різні його стратегії: з розумінням основної інформації (ознайомлювальне читання) та повної інформації (вивчальне читання). Джерелами для добору текстів слугують інформаційно-довідкові, рекламні, газетно-журнальні матеріали, уривки з художніх творів, зміст яких узгоджується з навчальною програмою. Тексти для ознайомлювального читання можуть містити незнайомі слова – до 5 %, а для вивчального читання до 3 %, про значення слів можна здогадатись із контексту, за словотворчими елементами, за співзвучністю з рідною мовою (слова-інтернаціоналізми).
    Завдання для визначення рівня сформованості компетенції в письмі зорієнтовані на виконання комунікативно-творчих видів діяльності: писати тексти різних видів та на різні теми, пов’язані  з інтересами та комунікативними потребами, що узгоджуються зі змістом шкільної навчальної програми (зв’язне висловлювання, оголошення,  лист, листівка, анотація, відгук).
    Контроль лексичної та граматичної компетенції (використання мови) передбачає визначення рівня сформованості мовних навичок: здатності самостійно добирати і формоутворювати лексичні одиниці та граматичні явища відповідно до комунікативних потреб спілкування в межах сформульованих завдань.     
     Основними засадами для вибору видів і змісту тестів слугують завдання комунікативно-когнітивного спрямування: редагування, доповнення, заповнення, трансформація, перефразування.
Державна підсумкова атестація з іноземної мови у 9 класі, як і в попередні роки, проводитиметься за білетами, що містять завдання трьох видів: читання  тексту та виконання післятекстового завдання; письмова робота; бесіда  за пропонованими ситуаціями.
      Перше завдання білетів має на меті перевірити рівень сформованості в учнів умінь і навичок читання, розуміння прочитаного тексту, уміння узагальнювати зміст прочитаного, виокремлювати ключові слова та визначати значення незнайомих слів за контекстом або словотворчими елементами.
Учень має продемонструвати розуміння прочитаних автентичних текстів різних жанрів і стилів, зокрема художню прозу, що відображають реалії життя та відповідають віковим особливостям. Він уміє знаходити та аналізувати необхідну інформацію, що подається у вигляді оцінних суджень, опису, аргументації, робити висновки з прочитаного; виділяти головну думку/ідею та диференціювати основні факти і другорядну інформацію; аналізувати і зіставляти інформацію, розуміти логічні зв’язки всередині тексту та між його частинами.
        Тексти можуть містити до 5 % незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, використовуючи лінгвістичну і контекстуальну здогадку, спираючись на сюжетну лінію, та 2 % незнайомих слів, які не перешкоджають розумінню тексту загалом.
        Друге завдання білетів складається з двох частин:
Перша частина перевіряє рівень сформованості в учнів писемної мовленнєвої компетенції, тобто володіння функціональними стилями писемного мовлення в межах, визначених Програмою загальноосвітніх навчальних закладів з іноземних мов, що також відповідає Європейському стандарту В1.
Учні вміють писати особисті листи, використовуючи формули мовленнєвого етикету, прийняті в країні, мова якої вивчається, розповідаючи про окремі факти та події свого життя, висловлюючи власні міркування і почуття, описуючи плани на майбутнє та запитуючи партнера про аналогічну інформацію, а також передавати повідомлення у вигляді записки довільної форми.
Вони уміють: розповісти про перебіг подій; описати людину, об’єкт; написати повідомлення відповідно до поставленого завдання, зокрема про побачене, прочитане, почуте та згідно із запропонованою мовленнєвою ситуацією; уміють обґрунтувати власну точку зору; уміють складати ділові листи, написати оголошення, заяву, зробити запис інформації. Обсяг письмового висловлювання складає 35–45 слів.
У частині використання мови визначається рівень володіння лексичними, граматичними знаннями, що передбачають уміння вільно спілкуватися. Учням пропонуються тести з пропущеними лексичними одиницями або граматичними структурами.
        Третє завдання білетів перевіряє рівень сформованості навичок та вмінь мовлення за допомогою зв’язного висловлювання.
Учні спілкуються зі співрозмовником; чітко реагують на почуте під час спілкування; беруть участь у бесіді та ведуть діалог у межах програмної тематики, реалізуючи необхідні комунікативні функції; адекватно використовують у спілкуванні компенсаторні засоби та найбільш уживані формули, що стосуються лінгвокраїнознавчої сфери і надають спілкуванню більшої виразності, емоційності та переконливості; використовують у процесі спілкування різноманітні мовні засоби, у тому числі діалогічні єдності та формули мовленнєвого етикету, прийнятого в країні, мову якої вивчають, а саме: для ініціювання, підтримування і завершення спілкування, для аргументації власної точки зору і для висловлювання свого ставлення до предмета спілкування.
Відповідь учнів проходить у формі бесіди-діалогу із членами екзаменаційної комісії (з елементами монологічного повідомлення).
Бесіда-діалог повинна мати характер мовленнєвої взаємодії в межах запропонованої ситуації. Учні реагують на репліки співрозмовника та стимулюють його до продовження. Діалог – обмін інформацією повинен складатись із запитань і відповідей, реплік-реакцій і реплік-спонукань. Монологічні висловлювання учнів повинні відповідати ситуації; бути повними, послідовними, комунікативно спрямованими (містити особистісні оцінні фрази, власне ставлення учня до об’єкта висловлювання), лексично насиченими, правильно фонетично і граматично оформленими.
         Державна підсумкова атестація з іноземної мови складається з письмової та усної частин. На виконання письмової частини (використання мови, читання та письмо) та усної (говоріння) передбачено 35 хвилин (таблиця).
1 частина
2 частина
Читання 10 хв.
Говоріння 10 хв.
Письмо (Використання мови) 15 хв.
 
25 хв.
10 хв. на кожного учня
       Державна підсумкова атестація з іноземних мов проводиться на основі матеріалів збірників завдань, виконання яких дає змогу визначити рівень засвоєння змісту чинної навчальної програми для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов 11-річної школи. Вони відповідають загальноєвропейським рівням (А2+ – В1).
       Посібники "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з іноземних мов. 9 клас" містять 100 варіантів білетів з англійської мови; по 50 варіантів з німецької, французької та 20 з іспанської мов.
Кількість білетів добирається вчителями загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до типу навчального закладу (загальноосвітній навчальний заклад чи спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов) та кількості учнів у класі.
      Завдання першого та другого питання білетів учні виконують на аркушах зі штампом відповідного загальноосвітнього навчального закладу.
Державна підсумкова атестація з української літератури
в основній школі проводиться у письмовій формі за "Збірником завдань для державної підсумкової атестації з української літератури. 9 клас" (авт. Коваленко Л. Т., Михайлова Н. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013) або усно за білетами.
      Мета державної підсумкової атестації з української літератури - перевірити відповідність знань, умінь і навичок дев'ятикласників програмовим вимогам і оцінити рівень навчальних досягнень учнів за курс основної школи.
      Збірник завдань для державної підсумкової атестації укладено відповідно до чинної програми з української літератури для загальноосвітніх навчальних закладів.
Тривалість виконання завдання у письмовій формі - 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
       У збірнику представлено 20 варіантів завдань у тестовій формі, однакових за структурою та складністю. Завдання дають можливість визначити рівень засвоєння програмового матеріалу й сформованість в учнів таких когнітивних умінь: розуміння, застосування, аналіз, синтез і оцінювання. Під час державної підсумкової атестації передбачено оцінити рівень опанування учнями змістових ліній, визначених програмою, зокрема зміст художніх творів, аналіз художніх творів, літературний процес, відомості з теорії літератури.
      Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів атестаційних робіт для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
     Кожен тест складається з 25 завдань різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання відкритої форми з короткою відповіддю (передбачають вписування відповіді у вигляді слова, словосполучення чи речення) та завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю (учні мають надати вичерпну відповідь, сформулювати і прокоментувати проблему, порушену в художньому творі, пояснити позицію автора, указати, чи погоджуються вони з такою позицією, й аргументувати свою думку; обсяг відповіді – від 100 до 200 слів).
       В усній формі атестація з української літератури проводиться за білетами. Кожний з 23 білетів складається з двох питань, які передбачають перевірку системних знань школярів щодо етапів літературного процесу, розуміння певних теоретико-літературних понять, вміння аналізувати художній твір, виразно читати текст.
     Державна підсумкова атестація зі світової літератури в основній школі проводиться у письмовій формі за "Збірником завдань для державної підсумкової атестації зі світової літератури. 9 клас" (авт. Фоміна С. П., Таранік-Ткачук К. В. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013) або в усній формі за білетами.
      Пропонований збірник завдань укладений відповідно до чинної програми зі світової літератури, охоплює навчальний матеріал 8 і 9 класів і містить 20 варіантів завдань. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
      На виконання завдання державної підсумкової атестації зі світової літератури відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
     Тестові завдання призначені для комплексної перевірки знань з навчального предмета і побудовані таким чином, щоб дати учням можливість показати вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, виявляти його розуміння, усвідомлення родової й жанрової специфіки та стильової своєрідності, багатства його ідейно-художнього змісту та особливостей поетики. Важливим також є сприйняття твору в літературно-мистецькому контексті епохи, коли його було написано, у зв’язках із літературними традиціями.
     У збірнику вміщено завдання різних форм: на обрання однієї правильної відповіді; на встановлення послідовності, на встановлення відповідності, завдання відкритого типу (учень має написати твір-мініатюру обсягом 1 сторінка на запропоновану тему, в якому продемонструвати сформованість базових знань зі світової літератури, уявлення про художню літературу як мистецтво слова, уміння висловити свої думки про художній твір, вміння аналізувати різні за своєю жанровою специфікою твори, а також проявити самостійність суджень, уміння спиратися на тексти письменників, підбирати потрібну форму вислову, визначати національну своєрідність конкретного тексту).
      Для відповіді на тестові завдання використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель  може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу учні виконують на окремих аркушах зі штампом навчального закладу, що додаються до заготовлених бланків відповідей.
      Користуватися текстами, підручниками, іншими посібниками (словниками, довідниками) під час складання державної підсумкової атестації зі світової літератури не дозволяється.
      В усній формі атестація зі світової літератури проводиться за білетами. Кожний з 25 білетів складається з двох завдань, які передбачають перевірку знань школярів про головні етапи розвитку світового літературного процесу, розуміння учнями теоретико-літературних понять, вміння аналізувати та інтерпретувати художній текст, ілюструвати розповідь про художні особливості історичних та літературних епох відповідними прикладами з художніх творів, виразно читати напам‘ять поетичні твори тощо.
     Державна підсумкова атестація з історії України
проводиться в основній школі у письмовій формі за "Збірником завдань для державної підсумкової атестації з історії України. 9 клас" (авт. Власов В. С. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013) або усно за білетами.
      Збірник містить 15 варіантів по 10 тестових завдань різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання з вибором кількох правильних відповідей; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання відкритої форми з короткою відповіддю; завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
     Завдання укладені з урахуванням тематичного принципу: кожне завдання сприятиме перевірці рівня сформованості навчальних компетентностей на прикладі певної теми курсу. При цьому теми підібрано за класами відповідно до вимог програми.
        Державна підсумкова атестація з історії України проводиться протягом 90 хвилин.
       Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
       В усній формі атестація з історії України проводиться за білетами. Кожний з 20 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні історичні процеси та факти з історії України від найдавніших часів до початку XX століття.
Державна підсумкова атестація із всесвітньої історії
проводитиметься в письмовій формі за "Збірником завдань для державної підсумкової атестації із всесвітньої історії. 9 клас" (авт. Ладиченко Т. В., Камбалова Я. М. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013) або усно за білетами.
       Збірник містить 15 варіантів по 10 тестових завдань різної форми: завдання з вибором однієї правильної відповіді; завдання з вибором кількох правильних відповідей; завдання на встановлення відповідності; завдання на встановлення правильної послідовності; завдання відкритої форми з короткою відповіддю; завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю.
       Державна підсумкова атестація із всесвітньої історії проводиться протягом 90 хвилин.
      Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
      В усній формі атестація із всесвітньої історії проводиться за білетами. Кожний з 22 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні історичні процеси та факти із всесвітньої історії від зародження людства, цивілізацій до початку ХХ століття. Такий підхід дає можливість визначати причини, суть та наслідки подій, змальовувати портрети визначних історичних діячів.
     Навчальний предмет "Правознавство. Практичний курс" передбачає вивчення законодавства України у частині прав та свобод малолітніх і неповнолітніх осіб, а також особливостей їх юридичної відповідальності. При цьому враховується чинність нормативно-правових актів на момент проведення атестації.  Державна підсумкова атестація з практичного курсу правознавства проводиться в письмовій формі за "Збірником тестових завдань для державної підсумкової атестації з правознавства (практичний курс)" (авт. Ремех Т. О. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013) або усно за білетами.
      Збірник містить 10 варіантів по 11 завдань у кожному, котрі охоплюють усі розділи навчальної програми з зазначеного предмета. Кожний варіант містить тестові завдання на вибір правильної відповіді, завдання на порівняння юридичних понять, аналіз фрагменту нормативно-правового акту, юридичну задачу та завдання творчого характеру Для відповіді на тестові завдання (1-7 та 11) використовується зразок бланка відповідей, розміщений на останніх сторінках посібника. Цей зразок учитель може скопіювати у необхідній кількості. Відповіді на завдання відкритого типу (8-10) учні виконують на окремих проштампованих навчальним закладом аркушах, що додаються до заготовлених бланків відповідей.
Державна підсумкова атестація з начального предмета "Правознавство. Практичний курс"
проводиться протягом 90 хвилин.
       В усній формі атестація з правознавства (практичний курс) проводиться за білетами. Кожний з 24 білетів складається з двох запитань, які передбачають перевірку знань школярів про основні правові поняття, процеси та явища.
Державна підсумкова атестація з художньої культури
у 9 класі проводитиметься письмово за посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з художньої культури. 9 клас" (авт. Масол Л. М., Гайдамака О. В.– К.: Центр навчально-методичної літератури 2013) або усно за білетами.
       Збірник містить 10 варіантів, кожний з яких складається із 17 завдань різного типу та рівня складності. Це завдання на вибір однієї правильної відповіді, завдання на вибір кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності, завдання відкритого типу з розгорнутою відповіддю на розуміння мистецьких понять, порівняння, узагальнення, аналіз-інтерпретацію творів мистецтва. Враховуючи мистецьку специфіку курсу "Художня  культура" та компетентнісний підхід у навчанні, введено спеціальні завдання (№16-17), що потребують активної художньо-творчої уяви, використання оригінальних асоціацій, паралелей, аналогій і здатності до практичного застосування набутих художніх знань. Вони спрямовані на перевірку уміння учнів встановлювати взаємозв’язки між видами мистецтва та між художніми й життєвими явищами, оцінку прояву самостійного художнього мислення і діяльності творчого типу, комплексу ключових, предметних і міжпредметних компетентностей.
      Виконання усього комплексу завдань дає змогу визначити рівень засвоєння учнями чинної навчальної програми з "Художньої культури", яка узагальнює знання і вміння учнів з мистецьких дисциплін в основній школі.
       Навчальні заклади використовують усі варіанти для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
     На виконання завдання атестації у письмовій формі відводиться 90 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
      В усній формі атестація з художньої культури проводиться за білетами. Кожний з 25 білетів складається з трьох завдань. Перше і друге завдання передбачають перевірку загальної орієнтації учнів у явищах художньої культури, мовних і жанрово-стильових особливостях різних видів мистецтва, а також рівень прояву художнього мислення – уміння аналізувати, співставляти, шукати аналогії тощо.
     Завдання № 3 перевіряє рівень сформованості уміння учнів аналізувати й інтерпретувати твори мистецтва. Виконання завдання передбачає вільну розгорнуту відповідь із формулюванням висновків і власного естетичного ставлення до твору мистецтва, який обрано для аналізу-інтерпретації (бажано визначити основні художні засоби, за можливості також жанр, епоху, мистецький стиль чи напрям, використовуючи художньо-образні асоціації, порівняння, аналогії).
Державна підсумкова атестація з хімії
проводиться у письмовій або усній формі.
       У письмовій формі атестація з хімії проводиться за завданнями з навчального посібника "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з хімії. 9 клас" (авт. Титаренко Н. В., Лашевська Г. А.– К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
      Збірник містить 20 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу.
     Зміст завдань відповідає чинній програмі з хімії для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням хімії.
      Кожний варіант включає 30 завдань, зміст яких охоплює різні розділи навчальної програми. Серед них: тестові завдання закритої форми (завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання на встановлення відповідності, завдання на встановлення правильної послідовності); завдання відкритої форми (наприклад, завдання на відтворення генетичного зв’язку між класами неорганічних сполук; на складання рівнянь окисно-відновних реакцій та електронних балансів до них, реакцій йонного обміну в молекулярній та йонній формах); задачі різних типів, які передбачають розгорнутий запис розв’язування завдання з обґрунтуванням кожного етапу (пропонуються типи задач, що передбачені навчальною програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії).
      На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 90 хвилин. Під час роботи учні не можуть користуватися додатковою літературою (таблицями, посібниками тощо), окрім довідкових матеріалів, розміщених у збірнику. Для проведення обчислень учням дозволяється користуватися калькулятором.
       В усній формі атестація з хімії проводиться за білетами. Кожний з 20 білетів складається з трьох завдань. Перше і друге завдання передбачають перевірку теоретичних знань школярів, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними прикладами, рівняннями хімічних реакцій. Третє завдання має практичний зміст і спрямоване на виявлення вміння застосовувати набуті знання для розв’язування розрахункових задач, здійснення реакцій та складання рівнянь реакцій. Задачу добирає вчитель з навчальних посібників, що мають відповідний гриф.
Державна підсумкова атестація з фізики
в 9 класі проводиться у письмовій або усній формі.
       У письмовій формі атестація з фізики проводиться за завданнями з навчального посібника "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з фізики. 9 клас" (авт. Засєкіна Т. М., Коваль В. С., Сиротюк В. Д., Чернецький І. С. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013).
        Збірник містить 20 варіантів атестаційних робіт. Кожен варіант атестаційної роботи містить завдання з усіх розділів базового курсу фізики і складається з десяти завдань початкового рівня, трьох завдань середнього рівня, двох завдань достатнього рівня та двох завдань високого рівня.
        Зміст завдань відповідає чинній програмі з фізики для загальноосвітніх навчальних закладів та програмі для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням фізики. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, кожен з них отримує окремий варіант.
        На виконання письмової атестаційної роботи відводиться 90 хвилин.
       Під час виконання роботи учні не можуть користуватися додатковою літературою, оскільки всі необхідні для розв’язання дані наведено у тексті завдання. Для проведення обчислень учням дозволяється користуватися калькулятором.
     В усній формі атестація з фізики проводиться за білетами. Кожний з 23 білетів складається з трьох завдань. Перше завдання передбачає перевірку теоретичних знань школярів, вміння ілюструвати виклад фактів та теорій відповідними прикладами перебігу фізичних явищ, їх прояву в природі або використання в технічних пристроях і повсякденному житті. Відповідаючи на друге запитання білета, учень має продемонструвати вміння планувати дослідження, використовувати вимірювальні прилади та обладнання, проводити експерименти, систематизувати та узагальнювати результати досліджень. Підбір обладнання для виконання експериментальних завдань здійснюється вчителем відповідно до матеріально-технічного забезпечення фізичного кабінету. Третє завдання – задача, яка добирається вчителем з навчального посібника "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з фізики. 9 клас" (авт. Засєкіна Т. М., Коваль В. С., Сиротюк В. Д., Чернецький І. С. -  К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013). Завдання передбачає розгорнутий запис розв’язування задачі.
Державна підсумкова атестація з інформатики
проводиться у письмовій формі за навчальним посібником "Збірник завдань для державної підсумкової атестації з інформатики. 9 клас" (авт. Морзе Н. В., Вембер В. П., Кузьмінська О. Г., Войцеховський М. О., Проценко Т. Г. – К.: Центр навчально-методичної літератури, 2013), за білетами або у вигляді творчої роботи.
       Збірник містить 20 варіантів атестаційних робіт. Навчальні заклади визначають не менше десяти варіантів для кожного класу. Якщо кількість учнів менша десяти, то варіанти завдань не можуть повторюватися.
    Кожний варіант включає 17 завдань, які охоплюють різні розділи навчальної програми. Серед них: завдання в тестовій формі (завдання з вибором однієї або кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності), завдання відкритої форми з розгорнутою відповіддю та 2 практичних завдання (практичні завдання передбачають їх безпосереднє виконання на комп’ютері).
       На виконання завдань державної підсумкової атестації відводиться 120 хвилин (час на вступну бесіду та інструктаж не враховується).
      За вибором учнів можливо проводити державну підсумкову атестацію з інформатики у формі захисту творчих учнівських навчальних робіт (проектів) зі створення прикладного програмного забезпечення навчального процесу (прикладні програмні засоби, інструментальні середовища, комп'ютерні навчальні системи). Таку форму проведення атестації можуть обирати учні, які виявили особливий інтерес до предмета, мають глибокі знання інформаційних технологій та навчальні досягнення високого рівня (10, 11, 12 балів) з інформатики. Методичні рекомендації щодо підготовки та захисту таких робіт публікуватимуться у фахових виданнях.
       Для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською, молдовською, польською, румунською та угорською мовами переклад завдань з математики, біології, фізики, хімії, всесвітньої історії та інформатики здійснюється Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, відповідними департаментами та управліннями освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
       Кожен учень, який проходить державну підсумкову атестацію в письмовій формі, отримує варіант роботи із вищезазначених посібників, бланк відповідей, підготовлені навчальним закладом, та зошит (кілька аркушів) для виконання роботи зі штампом навчального закладу.

 

Складено на підставі листа МОНмолодьспорт № 1/9-92 від 08.02.13 року "Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2012/2013 навчальному році".